“Сьогодні Державне агентство України з управління зоною відчуження офіційно підтвердило, що ДСП “Екоцентр” у центрі Чорнобилю розграблено. Цього можна було очікувати. З того, що ми знаємо на сьогодні – загарбники власне адмініструванням зайнятих територій не займаються. Така опція не була передбачена у схемі бліцкригу. Результат ми бачимо всюди – насилля, руйнування та мародерство. Історик Жан Фав’є у книзі “Столітня війна” називав такий режим “часом живодерів”. Можливо, це форма неформальної премії військовослужбовцям за участь у військовому поході.
В “Екоцентрі” я пропрацював 16 лет в інформаційно-аналітичному відділі. Підприємство займалося радіаційним контролем та радіаційно-екологічним моніторингом зони відчуження. Радіаційний контроль – це дозиметристи та десятки тисяч прямих вимірювань протягом року, які вони робили: транспорт на КДП, точки в місцях робіт та проживання персоналу, вантажі, обстеження могильників, робота по криміналу та багато іншого. Радіаційно-екологічний моніторинг – це контроль радіаційного стану навколишнього середовища в Зоні. Протягом року зібралось близько 5 тисяч проб за жорсткою системою – повітря, води, грунт, гідробіонти тощо. Все це в лабораторії перетворювалось на 12 тисяч результатів, які показували вміст основних радіонуклідів (цезій, стронцій та трансуранові елементи) у відібраних пробах.
Ключовим елементом у цьому процесі була лабораторія. Радіохімія та спектрометрія – це дуже дорого та складно. Дороге обладнання та розхідники, дорогий персонал, який потрібно довго готувати до своєї роботи. На базі лабораторій спектрометрії та радіохімії 8 років тому була створена Центральна аналітична лабораторія, яка повинна була забезпечити аналіз радіоактивних відходів, що звозилися б на зберігання до зони відчуження. Було перероблено практично все: створені нові приміщення, закуплено та інстальовано обладнання на €6 млн.
Тепер це розграблено. Деталей ми не дізнаємось, але можливі два варіанти. Перший – експропріація за участю спеціалістів Росатому або іншої організації як, наприклад, інституту Курчатова. Другий – банальне мародерство на кольоровий метал. Я схиляюсь до другого.
Екоцентр – це не лише центральна аналітична лабораторія. Це ще й значний парк дозиметричного обладнання, мобільна лабораторія радіаційної розвідки, диспетчерський пункт автоматичної системи контролю та багато іншого. І last but not least – дані. Гігабайти цінної інформації на серверах, у журналах, звітах, картах та літературі.
Йдеться не про втрату обладнання в його грошовому еквіваленті. Знищено час, те, чого не повернути – роки праці та розвитку. Пам’ятаю, як у 2007 році ми змінювали автоматичну систему радіаційного контролю з радянського “Тунця” на європейський SkyLink. Кожен наступний рік нарощували чисельність датчиків не тільки на території зони відчуження, але й поза нею. У 2012 проводили повну реконструкцію комплексу приміщень для лабораторії. У 2016 показували лабораторію, яка вже працювала, міністру захисту навколишнього середовища Австрії.
Ще залишається питання про долю радіоактивних матеріалів, які там лишились: калібровочні джерела, проби, зокрема радіоактивні. МАГАТЕ та інші міжнародні організації можуть і далі писати релізи про ситуації та тішити себе, що все під контролем. До першого теракту з “брудною бомбою”. Don`t look Up.”
Автор – Денис Вишневський
Оригінальний текст – за посиланням: https://www.facebook.com/denis.vishnevskiy.7/posts/5174839299240523
